Практика студентів НТУ «ХПІ» на АТ «ХТЗ» – важливий етап на шляху становлення молодого інженера

Практика студентів НТУ «ХПІ» на АТ «ХТЗ» – важливий етап на шляху становлення молодого інженера

У квітні-травні 2017 року студенти четвертого курсу кафедри автомобіле- і тракторобудування факультету транспортного машинобудування НТУ «ХПІ» проходили переддипломну практику на Харківському тракторному заводі, який є багаторічним флагманом вітчизняного машинобудування. Побувати в його стінах цікаво фахівцям будь-якого технічного профілю. Що вразило студентів насамперед – ритмічність, з якою працює складальний конвеєр, а також заповнена готовими тракторами ділянка приймально-здавальних випробувань, де трактори готуються до відправки споживачеві.
Студенти кафедри автомобіле- і тракторобудування навчаються за спеціальністю «Галузевого машинобудування», тому вибір місця проведення практики на АТ «ХТЗ» є повністю цільовим. При навчанні студентів важливим моментом є приведення практичних прикладів розглянутих конструкцій, процесів і методик розрахунку вузлів машин. У цьому сенсі тракторний завод дає велику поживу, адже дисципліни, які читаються в університеті пов'язані з різними частинами трактора. Тут і трансмісія, шасі колісного та гусеничного типів, рульове управління і гальмівна система, двигун і системи забезпечення його функціонування, електрообладнання та система контролю параметрів роботи трактора, навісне технологічне обладнання.
Переддипломна практика студентів розпочалась з ознайомлення з заводом. Тут весь свій багатий досвід передавав студентам П.П. Поліщук, один з ветеранів заводу, випускник кафедри автомобіле- і тракторобудування, який пройшов шлях від рядового конструктора до головного інженера заводу. У супроводі П.П. Поліщука студенти відвідали головний конвеєр, де познайомилися з новими розробками заводських конструкторів, зокрема побачили колісний трактор з ГОМТ розробки кафедри автомобіле- і тракторобудування. Механоскладальне виробництво, заготівельну ділянку, ливарне і ковальське виробництво, і, звичайно, дільницю складання і випробування коробки передач, яка є особливою гордістю заводських конструкторів і робітників, що створили коробку передач з перемиканням передач без розриву потужності.
Конструктори ХТЗ весь час намагаються бути на передових рубежах технічного прогресу в тракторобудуванні. Тому вивчаючи зі студентами основи проектування трактора і гідроприводу можна знайти безліч прикладів використання конструкторами ХТЗ передових технічних рішень останніх років і, перш за все, розробку вчених кафедри автомобіле- і тракторобудування НТУ «ХПІ» принципово нової безступінчастої гідрооб'ємно-механічної трансмісії (ГОМТ) – першої безступінчастої тракторної трансмісії на Україні і першої на пострадянському просторі. Особливе враження справили стендові експериментальні дослідження безступінчастої гідрооб'ємно-механічної трансмісії (рис. 1), де студенти побачили порядок запуску і роботу трансмісії, простежили за контрольованими параметрами за частотою обертання, за тиском в об'ємних гідромашинах і за температурою робочої рідини в гідробаку. Слід зазначити, що проведені випробування з'явилися дуже важливою віхою, так як вченими кафедри і фахівцями заводу вирішувалося питання можливості переходу на гідромотор скороченого габариту без втрати експлуатаційних властивостей. І, напевно, напружений ритм випробувань справив на студентів належне враження, адже необхідно було вміти виділяти головні характеристики роботи ГОМТ для подальшого аналізу і приймати рішення про подальше використання гідромоторів модернізованої конструкції. Ряд студентів були присутні в технічній нараді заводських конструкторів і викладачів кафедри, на якому розглядалися питання удосконалення ГОМТ і забезпечення її системою контролю параметрів.
Необхідність проведення стендових випробувань ГОМТ в повному діапазоні швидкостей обертання приводного електродвигуна з навантаженнями, а в подальшому використання стенду для проведення заводських приймально-здавальних випробувань ГОМТ при серійному виробництві тракторів, що стало підставою для доопрацювання заводського стенду. І тут проявили свої конструкторські можливості студенти групи ТМ-23б та ТМ-24у (Гриненко Г.Г., Ліхацький В.М. і Малій П.Г.), які спроектували нову раму для гальмівної установки. Розробка складальних і робочих креслень будь-якого вузла є завжди відповідальним завданням, що вимагає певних конструкторських навичок, а також знання основ єдиної системи конструкторської документації ЄСКД, заводських норм точності для обробки деталей, правильного призначення сортаменту матеріалу, вміння працювати з вимірювальним інструментом при «прив'язці» вузла до місця установки демонтування.

(Геннадій Гриненко, ТМ-23б)
На мій погляд дослідно-експериментальний цех – авангард перспективного тракторобудування ХТЗ. В ньому впроваджуються найпередовіші науково-конструкторські розробки, проходять їх випробовування та підготовка до виробництва. Саме тут відбуваються стендові випробовування першої в Україні безступеневої гідрооб’ємно-механічної трансмісії, розробленої колективом нашої кафедри автомобіле- і тракторобудування під керівництвом професора Самородова В.Б. Кінцевою метою цих робіт є освоєння масового випуску тракторів з ГОМТ, що дозволить ХТЗ гідно представляти вітчизняне тракторобудування на міжнародному ринку, а також впевнено конкурувати зі світовими лідерами тракторного виробництва.
Мені пощастило проходити практику саме в дослідно-експериментальному цеху на стенді безступеневої гідрооб’ємно-механічної трансмісії, що співпадає з завданням моєї бакалаврської роботи – науковим обгрунтуванням модернизованної безступеневої гідрооб’ємно-механічної трансмісії для перспективних тракторів ХТЗ потужністю 300 к.с. (зараз це не більш 240 к.с.). Найбільше враження на мене призвів зв'язок експериментальних даних з результатами математичного моделювання робочих процесів у ГОМТ щодо тиску, кутових швидкостей, ККД, потужностей, параметрів регулювання, тощо. Я вперше відчув силу інженерного і наукового підходу в процесі розробки новітніх тракторів, хотів би і далі займатися цим науковим напрямком.
Студент групи ТМ-23а Ткачов В.Ю. отримав самостійну ділянку для роботи за комп’ютером, виконуючи за завданням головного конструктора В.В. Бухалова розробку оригінального замку капота двигуна трактора, а потім фаркопа для перспективного трактора ХТЗ-280Т. Велике враження справило на молодого конструктора ділове і дружнє ставлення до нього конструкторів заводського конструкторського бюро. Але ж так на ХТЗ було багато десятиліть - старші допомагали молодшим, які вливалися в колектив - саме колективна праця технічно грамотних фахівців дозволила створити сімейство тракторів Т-150, одного з найвідоміших брендів в даний час.

(Ткачов Вячеслав, ТМ-23а)
Я навіть припустити не міг, що практика буде такою цікавою. Як тільки я зайшов в конструкторський відділ – місце проходження моєї практики, мене доброзичливо зустрів головний конструктор ХТЗ Бухалов Володимир Васильович – випускник нашого факультету транспортного машинобудування. Він зразу показав робоче місце, комп’ютер та дав перше завдання, яке мене дуже здивувало, тому що це була деталь, оригінальний замок для капоту, який в надалі планують ставити на нові трактори. Потім перевіривши розміри, вказавши мені на деякі помилки та попрацювавши над помилками, я получив від головного конструктора нове завдання – фаркоп для просто неймовірного трактора зі змінними ходовими системами ХТЗ-280Т. Сподобалось, те, що протягом того часу, коли я був на практиці, мені допомагав весь колектив. Я міг звернутися в будь-яку хвилину до любого інженера-конструктора і вони відкладали свою роботу і доброзичливо допомагали мені. Тому виконувати завдання головного конструктора для мене було не тільки не важко, а ще й дуже цікаво. Ця практика для мене була ідеальною можливістю відчути себе справжнім інженером-конструктором, а головне отримати безцінний досвід!
Одним з найбільш цікавих і улюблених студентами пунктів програми практики завжди є екскурсії по підприємству. Ці екскурсії організував і провів кадровий працівник заводу, колишній головний інженер АТ «ХТЗ», а нині головний інженер проектів - Поліщук П.П. 24.04.17 р Петро Петрович провів студентів і викладачів кафедри по головному конвеєрі - головної артерії заводу.

Відгук (Константин Чепкий, ТМ-23б)
Вперше прибувши на Харківський тракторний завод – я був дуже вражений його масштабами, особливо масштабами головного конвеєру збирального цеху, технічна оснащеність та автоматизація якого на досить гідному рівні. Особливо вразив рівень культури виробництва і порядок на робочих місцях. Не відстає у цьому плані й металообробний цех, конкретно в якому я проходив практику. Працівники цеху досить доступно ознайомили мене як з основною структурою роботи цеху так і з повним технологічним процесом виготовлення шестерень та їх контролю при виробництві. Слід відзначити персонал усього заводу, який є професійним, відповідальним та добросовісним. В Цьому я особисто переконався, коли попросив надати мені довідкові матеріали стосовно мого дипломного проекту. Також не можна залишити без уваги такі підрозділи як ливарне і ковальське виробництво, які мають широку номенклатуру виробів (близько 250), що дозволяє значно скоротити кількість покупних деталей. Особливої уваги заслуговує ковальський цех, оскільки він також є дуже продуктивним та дозволяє отримувати поковки, які використовуються в якості заготовок багатьох деталей. Також вагомий вклад в роботу заводу вносять дослідно-експериментальний цех та управління головного конструктора, які займаються розробкою та модернізацією продукції, що забезпечує підвищення її якості та конкурентоспроможності.
Підводячи підсумки, для себе я зробив наступний висновок: ХТЗ має високі потужності виробництва і величезний потенціал, є найбільшим в країнах пострадянського простору підприємством з виробництва уніфікованих колісних та гусеничних сільськогосподарських тракторів загального призначення. При наявності високого попиту на продукцію, який насамперед забезпечується простотою конструкції, її відносно низькою ціною, доступністю запчастин та може задовольнити потреби як вітчизняних так і закордонних споживачів. Моє враження після проходження практики на ХТЗ дуже змінило моє уявлення про це підприємство – цей гігант є гордістю Харкова і України.
10 травня 2017 року відбулась екскурсія студентів та керівників практики по сталеливарному цеху ХТЗ, яку проводив начальник СЛЦ Є.А. Морозов. В ході екскурсії ознайомились з повним технологічним циклом виробництва відливок, починаючи від площі порізки та підготовки шихти, технології приготування завантажувачів для плавки чавуна та сталі 45Л, принципом роботи сталеплавильних електродугових печей, розливкою рідкого металу через чайникові ковші. Окрім того, показано процес набору арочних цегляних скріплень для електродугових печей та виготовлення чайникових ковшем.
Особливий інтерес студентів виклала робота пескострельно-пресової автоматичної лінії №6, пресової автоматичної лінії №7 та 8-го ливарного конвеєра з струшуваючими формувальними машинами ВФ-2,5. Окрім того, в ході екскурсії відвідана ділянка кольорового та точного лиття – це виготовлення виправлених моделей, робота індукційних печей, машин центробіжного лиття та машин лиття під тиском.
Група ознайомилась з технологією виготовлення стержнів на обладнанні по гарячий оснастці та теплової сушки, а також з роботою землезаготовчим відділенням. Відвідали модельну майстерню, склад модельної та стержневої оснастки з більш ніж 500 найменувань. 18.05.2017 року група студентів-практикантів кафедри автомобіле- і тракторобудування НТУ«ХПІ» відвідала ковальський цех. Студенти ознайомилися з повним технологічним процесами виготовлення гарячих штамповок, починаючи від порізки заготовок на пресах і стрічкопильних верстатах, далі штампування поковок у важкій та легкій кузні (штампування шестерень і вилок). Студентів дуже зацікавила робота молотів, їх керованість і нагрів металу для штампування. Потім вони вивчили процес конструювання і виготовлення штампів, а так само процес очищення поковок на дробометних барабанах і технологію термообробки поковок в прохідних нормалізаційних і гартувально-відпускних печах.
Всі ці нові розробки студенти побачили вже не на дошці в аудиторії, не в відеофільмах і на плакатах, а безпосередньо на заводі. Керівники практики від НТУ «ХПІ» та заводські фахівці ставили собі за мету ознайомлення студентів з роботою заводу і оволодіння студентами практичних навичок в конструюванні окремих вузлів і випробуваннях ГОМТ, а, відповідно, до спрямованості практики (переддипломної) студенти підготували звіти, в кожному з яких відображені питання, пов'язані з історією та розвитком АТ «ХТЗ», вивченням окремих вузлів і механізмів трактора, а також окремі розділи дипломного бакалаврського проекту. Студенти и викладачі кафедри автомобіле- і тракторобудування НТУ «ХПІ» провели на АТ «ХТЗ» насичену і незабутню практику. Велика подяка усім її організаторам – Генеральному директору АТ «ХТЗ» А.А. Ковалю, Директору технічному В.С.Пивовару, директору по персоналу Л.С. Товстопятовій, Головному конструктору АТ «ХТЗ» В.В. Бухалову, головному інженеру проектів П.П. Поліщуку.

Підсумки практики за звітами підводять радник Генерального директора АТ «ХТЗ» професор Самородов В.Б. і головний інженер проектів Поліщук П.П.

Студенти-практиканти (ТМ-23аб, ТМ-24У) на головному конвеєрі АТ «ХТЗ»: в центрі головний інженер проектів Поліщук П.П. і зав. кафедри професор Самородов В.Б.